Радіоелектронна боротьба (РЕБ) стала однією з найпомітніших технологічних складових сучасної війни. Про неї говорять у контексті протидії FPV-дронам, захисту техніки, порушення навігації та спроб завадити супутниковому зв’язку. Водночас РЕБ часто уявляють як універсальний «купол», який може вимкнути будь-який безпілотник або радіозв’язок. Насправді це набір різних засобів, кожен із яких має конкретні можливості, обмеження та побічні ефекти.
Щоб зрозуміти, на що здатна РЕБ, важливо розрізняти типи систем, знати базовий принцип радіоперешкод і не плутати заявлені характеристики з підтвердженою ефективністю в бойових умовах.
Що таке РЕБ, РЕР і радіоелектронне подавлення
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) - комплекс заходів і засобів, які використовують електромагнітний спектр для впливу на електронні системи противника та захисту власних систем.
Радіоелектронна розвідка (РЕР) - отримання інформації через виявлення й аналіз електромагнітних випромінювань. Наприклад, засоби РЕР можуть допомагати встановити, що певний радіопередавач працює в районі. РЕР не обов’язково створює перешкоди: її головне завдання - збирати інформацію.
Радіоелектронне подавлення - створення перешкод, які ускладнюють або порушують приймання потрібного сигналу. У побуті це часто називають «глушінням». Це лише один зі способів електромагнітного впливу, а не синонім усіх завдань РЕБ.
Ця стаття зосереджена на РЕБ. РЕР потребує окремого розгляду, адже виявлення сигналу, визначення його джерела та подавлення зв’язку - різні завдання.
Як працює РЕБ: просте пояснення
Радіозв’язок передає інформацію за допомогою електромагнітних хвиль. Передавач формує сигнал, антена випромінює його, а приймач намагається виділити потрібну інформацію з сигналів, які до нього надходять.
Засіб радіоелектронного подавлення створює перешкоду в частотному діапазоні або каналі, який використовує певна система. Загальні принципи електромагнітної боротьби та її захисні й наступальні складові описує НАТО у своїх матеріалах про електромагнітні операції. Якщо перешкода на вході приймача стає достатньо сильною порівняно з корисним сигналом, приймач може втратити здатність правильно його розпізнавати. Канал зв’язку працюватиме нестабільно або може перестати працювати.
Але будь-яка перешкода не вимикає автоматично будь-який пристрій. Результат залежить від співвідношення сигналу й перешкоди, частот, характеристик антен, відстані, рельєфу, забудови та конструкції системи, на яку впливають.
Чому перешкода не завжди спрацьовує
- Різні частоти й канали. Засіб, що впливає на один діапазон, не обов’язково впливає на інший.
- Різні способи передавання. Системи можуть по-різному кодувати сигнал, змінювати канал або повторно передавати дані.
- Напрямлені антени. Вони змінюють співвідношення корисного сигналу та перешкоди.
- Автономні режими. Безпілотник після втрати каналу керування може продовжити політ за заданим маршрутом або перейти в інший режим - залежно від моделі й налаштувань.
- Фізичні умови. Рельєф, забудова, екранування та положення антен можуть змінити результат.
- Технологічна адаптація. Зв’язок, навігація та програмне забезпечення змінюються, тому ефективність конкретного засобу не є сталою.
РЕБ не створює невидимої стіни навколо позиції. Це інструмент, який може знизити ймовірність успішної роботи певних електронних систем за конкретних умов. Ефективність потрібно оцінювати щодо визначеної загрози, а не за абстрактним показником «глушить дрони».
Як класифікують засоби РЕБ
Єдиного поділу, зручного для всіх систем, немає. Один комплекс може одночасно бути мобільним, призначеним для протидії певним каналам зв’язку та використовуватися для захисту об’єкта. Засоби можна класифікувати за призначенням, платформою й способом впливу.
За призначенням
- Протидронові засоби. Призначені для впливу на канали керування, передавання даних або супутникову навігацію окремих категорій безпілотників.
- Засоби протидії радіозв’язку. Впливають на роботу визначених радіоканалів.
- Засоби протидії навігаційним сигналам. Ускладнюють приймання сигналів супутникових навігаційних систем. Це не тотожне подавленню каналу керування дроном.
- Системи захисту об’єктів і підрозділів. Мають зменшувати ризик ураження певними засобами, зокрема безпілотниками.
- Комплексні рішення. Можуть поєднувати виявлення, аналіз і електромагнітний вплив.
За мобільністю та платформою
- Переносні. Компактні пристрої, які можна переносити й розгортати на місці.
- Ранцеві й окопні. Розраховані на використання поблизу особового складу або позицій. Можливості залежать від конкретної моделі та антен.
- Автомобільні. Встановлюються на транспорті для захисту машини, екіпажу або супроводу підрозділу.
- Для броньованої техніки. Потребують перевірки живлення, охолодження, стійкості до вібрацій і сумісності з бортовою електронікою.
- Стаціонарні та великі мобільні комплекси. Використовуються для захисту об’єктів або ділянок, можуть вимагати значного енергоживлення та спеціального обслуговування.
За способом впливу
Одні засоби створюють радіоперешкоди, інші впливають на навігаційні сигнали, а комплексні рішення поєднують кілька функцій. Не кожна «антидронова» система є засобом РЕБ: виявлення цілі, фізичне перехоплення, вогневе ураження й радіоелектронне подавлення - різні способи протидії.
Переносна РЕБ, автомобілі та бронетехніка
Переносні засоби цінують за мобільність і можливість швидко змінювати місце використання. Водночас компактність обмежує розмір антен, живлення, охолодження та тривалість безперервної роботи. Наявність переносного пристрою не означає, що він захистить від усіх типів безпілотників.
Ранцеві й окопні системи можуть бути частиною захисту позиції або групи військових. Їхня ефективність залежить від того, які сигнали вони здатні подавляти, як організовано роботу та чи не створює система надмірних перешкод власним засобам зв’язку.
Автомобільні комплекси можуть захищати транспорт у русі або на стоянці, але ці умови різні. На результат впливають положення антени, кузов, напрямок загрози, навколишні перешкоди й рух машини.
Системи для броньованої техніки працюють поряд із радіостанціями, навігацією, датчиками та іншою електронікою. Тому потрібно перевіряти не лише ефект проти загрози, а й сумісність із власним обладнанням. Український комплекс Quasar 3M, наприклад, проходив перевірки для встановлення на броньовані платформи, що підтверджує публікація Militarnyi про випробування системи. Сам факт таких випробувань свідчить про роботу над інтеграцією, але не є універсальним доказом бойової ефективності всіх систем цього класу.
Великі та стаціонарні комплекси можуть забезпечувати тривалу роботу або охоплювати більшу зону, проте потребують живлення, обслуговування й узгодження з іншими системами. Більша потужність не гарантує кращого результату: важливі також частотний діапазон, антени та конкретне завдання.
Чому РЕБ може заважати своїм
Радіохвилі не розрізняють, кому належить приймач. Якщо власна система працює в діапазоні, на який поширюється перешкода, вона також може зазнати впливу. Неузгоджене застосування РЕБ здатне погіршувати роботу дружніх радіостанцій, навігаційних пристроїв, безпілотників та іншого обладнання.
- порушення власного зв’язку й навігації;
- електромагнітна несумісність із бортовими системами техніки;
- потреба в значному живленні та відведенні тепла;
- ризик виявлення активного випромінювання засобами РЕР противника;
- необхідність координувати роботу різних комплексів.
РЕБ не можна оцінювати окремо від загальної системи зв’язку, управління й захисту. Важливі не лише характеристики пристрою, а й сумісність, дисципліна використання та координація.
РЕБ проти Starlink: що відомо
Супутниковий зв’язок часто вважали складною ціллю для традиційного радіоелектронного подавлення. Однак «складно заглушити» не означає «неможливо порушити за будь-яких умов». Результат залежить від архітектури системи, розташування термінала, напрямків сигналів і характеристик перешкоди.
У липні 2026 року Reuters повідомило з посиланням на українських командирів і операторів безпілотників про використання Росією комплексу «Волна Купол Гарант», який, за їхніми словами, може порушувати роботу Starlink на певній території. Українські співрозмовники називали орієнтовну зону впливу близько 20 км² та повідомляли про виявлення таких комплексів і ураження частини з них. Ці дані слід подавати як повідомлення українських джерел, а не як незалежно підтверджені універсальні характеристики. Reuters зазначало, що SpaceX і Міноборони Росії не надали коментарів.
Важливо розрізняти радіоелектронне подавлення і блокування термінала на рівні сервісу. У першому випадку йдеться про радіоперешкоди. У другому - про рішення оператора мережі щодо доступу пристрою до послуги. Зовні обидві ситуації можуть виглядати як втрата зв’язку, але причини різні.
Цей приклад показує загальне правило: технологія, стійка до певного типу перешкод, може стати об’єктом спеціалізованого впливу. Водночас повідомлення про окремий комплекс не доводять, що він здатен гарантовано вимкнути Starlink усюди й за будь-яких умов.
Українські засоби РЕБ: конкретні розробки та цікаві особливості
Українські засоби РЕБ - це не один тип пристрою, а цілий спектр технологій: від компактних систем для прикриття позицій до комплексів, які поєднують радіолокаційне виявлення, аналіз сигналів і засоби впливу. Нижче - кілька прикладів, які показують, наскільки різними стали завдання українських розробників.
Ai-Petri: не лише глушіння, а й виявлення загрози
Ai-Petri SV вирізняється поєднанням кількох компонентів. За інформацією, оприлюдненою під час презентації системи на виставці MSPO-2026, комплекс може поєднувати засоби радіоелектронного впливу, радар і антену для виявлення сигналів безпілотників. Розробник також заявив про інтеграцію даних у програмну систему ситуаційної обізнаності Lyra. Ідея такого підходу - не просто створювати перешкоди постійно, а мати змогу виявляти повітряну загрозу й узгоджувати реакцію з іншими джерелами даних. Це опис можливостей, наведений представником виробника, а не незалежна оцінка результативності в усіх бойових умовах (репортаж про Ai-Petri на MSPO-2026).
У публікації також зазначалося, що система має мобільний і стаціонарний варіанти. Така гнучкість важлива: засіб, призначений для захисту певної ділянки, не завжди має ті самі вимоги, що комплекс, який потрібно перевозити й швидко розгортати.
Lima і «Покрова»: вплив на навігацію, а не просто «глушилка»
Lima цікава тим, що її описують не як звичайний передавач широкосмугових перешкод, а як систему, пов’язану з протидією супутниковій навігації. За повідомленнями українських військових і медіа, ці засоби стали одним із компонентів ширшої системи «Покрова», яка використовує вплив на навігаційні сигнали, зокрема підміну або спуфінг. Такий вплив відрізняється від простого глушіння: приймач може не лише втратити сигнал, а й отримати хибні навігаційні дані. Ефект залежить від конкретної зброї, її приймача та захисту від перешкод.
У відкритих публікаціях виробник Lima заявляв про значну кількість перехоплених або відхилених цілей. Такі цифри слід чітко атрибутувати виробнику: незалежно перевірити кожен заявлений результат за відкритими даними неможливо. Водночас сам факт розвитку окремих модифікацій, зокрема Lima Quant, і повідомлення про адаптацію до змін у навігаційних антенах противника ілюструють головну особливість цієї сфери - система, що працювала проти попередньої версії загрози, може потребувати швидкого оновлення (матеріал про Lima та систему «Покрова»).
Quasar 3M: випробування на бронетехніці - це окрема інженерна задача
Quasar 3M показує, чому недостатньо просто закріпити готову систему РЕБ на бронемашині. За повідомленням про випробування, виробник перевіряв комплекс на легких і середніх броньованих платформах, зокрема «Гюрзі», MaxxPro та «Новаторі». Потрібно було врахувати вібрації, пил і воду, прокладання кабелів до антен, нагрівання, а також роботу поруч із металевим корпусом і рухомими елементами машини. Металеві поверхні та розташування антен можуть змінювати електромагнітні умови, тому конфігурація, яка працює на полігоні або цивільному автомобілі, не обов’язково без змін підійде для бронетехніки.
За даними виробника, модифікація Quasar 3M пройшла перевірку на відповідність вимогам для встановлення на броньовані машини. Це важливий крок інтеграції, але його не слід трактувати як доказ того, що будь-яка комплектація автоматично захистить машину від усіх типів FPV-дронів (деталі випробувань Quasar 3M).
Kvertus і перехід до мережевих систем
Ще один напрям - поєднання засобів виявлення з системами радіоелектронного впливу. У матеріалі «Української правди» про розвиток українського протидронового захисту описано підхід, за якого електронні сенсори визначають активність сигналів, а оператори можуть отримувати попередження й координувати роботу засобів РЕБ. У статті також розглядається проєкт Atlas, що поєднує систему радіоелектронного впливу Mirage із засобом радіоелектронного спостереження Azimuth. За словами розробника, задум полягає в тому, щоб об’єднати багато пристроїв у керовану мережу, а не розглядати кожен передавач як ізольований прилад.
Цей напрям важливий через просту проблему: система РЕБ не може оптимально реагувати на загрозу, про яку нічого не знає. Водночас мережевий підхід потребує якісних даних, підготовлених операторів і координації, а заявлені можливості проєкту слід відрізняти від незалежно підтверджених результатів (огляд українських засобів виявлення та РЕБ).
Що показують ці приклади
- Різні загрози потребують різних рішень. Протидія каналу керування FPV-дроном, вплив на супутникову навігацію та виявлення радіосигналів - не одне й те саме завдання.
- Інтеграція не менш важлива за передавач. Радари, сенсори, програмне забезпечення, антени та система управління можуть визначати практичну цінність комплексу.
- Захист техніки потребує окремих випробувань. Вібрації, металевий корпус, живлення, охолодження й електромагнітна сумісність впливають на результат.
- Противник адаптується. Зміни в каналах зв’язку та навігаційному обладнанні можуть знизити ефективність попередньої версії системи, тому розробникам потрібен зворотний зв’язок і регулярне оновлення.
- Кількість поставлених систем не дорівнює показнику ефективності. Дані про виробництво й постачання свідчать про масштабування галузі, але не відповідають самі по собі на питання, як система працює проти конкретної загрози.
Українські розробки цікаві не лише кількістю моделей, а й різноманітністю підходів: від локального захисту окремої машини до систем, які об’єднують виявлення, аналіз і засоби впливу. Водночас конкретні характеристики, дальність і відсоток успішного подавлення варто наводити лише з чітким зазначенням джерела та умов випробування - і не переносити результати однієї ситуації на всі бойові умови.
Чи небезпечна РЕБ для людини
Потужне радіочастотне випромінювання може бути небезпечним, але ризик не визначається лише назвою пристрою або цифрою на його паспорті. Основний підтверджений ефект радіочастотних полів за достатньо високого рівня впливу - нагрівання тканин. Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що дуже високі короткочасні рівні впливу можуть шкодити здоров’ю, тоді як наявні дані не підтверджують шкоду від низьких рівнів впливу в типових умовах (пояснення ВООЗ про електромагнітні поля). Це не означає, що безпечно перебувати поруч із будь-яким потужним передавачем.
Чому немає єдиної «безпечної потужності у ватах»
Потужність передавача у ватах (Вт) - не те саме, що рівень поля в місці, де перебуває людина. На вплив впливають частота, потужність і режим передавача, підсилення та напрямленість антени, відстань, тривалість роботи й те, чи перебуває людина в ближній або дальній зоні поля.
Тому два передавачі з однаковою вихідною потужністю можуть створювати різні рівні поля в місці перебування людини. Пристрій із меншою потужністю також не обов’язково безпечний у будь-якому положенні біля антени.
У рекомендаціях ICNIRP 2020 для радіочастот у діапазоні 100 кГц-300 ГГц наведено рівні впливу, що залежать від частоти та умов оцінювання. Наприклад, для частот від 2 до 300 ГГц референтний рівень густини потужності для населення становить 10 Вт/м², а для професійного впливу - 50 Вт/м² за відповідних умов усереднення. Це не вихідна потужність передавача і не формула для визначення безпечної відстані. У ближній зоні антени можуть знадобитися інші методи оцінювання.
Ці міжнародні рекомендації не слід автоматично називати українськими юридичними нормативами. Для конкретного обладнання потрібно керуватися чинними національними вимогами, документацією виробника, вимірюваннями та інструкціями з охорони праці.
Практичні правила безпеки
- Не торкайтеся антен і не перебувайте навмисно впритул до активного випромінювача.
- Дотримуйтеся встановленої виробником зони обмеження доступу й правил експлуатації.
- Не визначайте безпечну відстань лише за потужністю у ватах або за порадами з інтернету.
- Не вимірюйте поле біля військового обладнання без відповідних приладів, допуску й фахівців.
- Враховуйте також електричну безпеку, нагрівання, акумулятори та генератори.
Для цивільних головне правило просте: не наближатися до активних систем РЕБ і не намагатися самостійно перевіряти їхню роботу. Безпечні умови визначаються для конкретної системи, а не одним універсальним числом.
Поширені міфи про РЕБ
Міф 1. РЕБ може вимкнути будь-який дрон
Ні. Результат залежить від типу безпілотника, каналів зв’язку й навігації, режиму польоту та конкретного засобу впливу. Частина апаратів може продовжувати політ автономно.
Міф 2. Чим більша потужність, тим краща система
Не обов’язково. Важливі частотне покриття, антени, спрямованість, сумісність із власними системами, мобільність і відповідність конкретній загрозі. Неузгоджене випромінювання може заважати своїм.
Міф 3. Кодифікація гарантує ефективність на фронті
Кодифікація - важливий етап допуску до експлуатації, але бойова обстановка змінюється. Ефективність залежить від умов застосування, протидії противника й технічного стану.
Міф 4. РЕБ завжди непомітна для противника
Активний передавач випромінює радіосигнал. За певних умов противник може виявити його засобами РЕР і використати цю інформацію для визначення району роботи системи.
Міф 5. РЕБ і протиповітряна оборона - те саме
Ні. РЕБ може ускладнювати роботу електронних систем, але не замінює всі інші засоби протидії. Захист від повітряних загроз може поєднувати виявлення, РЕБ, фізичне перехоплення та інші компоненти.
Міф 6. Будь-яка втрата Starlink означає, що його заглушили
Ні. Причиною можуть бути радіоперешкоди, проблеми з живленням чи обладнанням, умови приймання сигналу або обмеження доступу до сервісу. Для встановлення причини потрібні конкретні дані.
Як змінюватиметься РЕБ
Розвиток РЕБ - це постійне технологічне змагання. У міру поширення нових каналів зв’язку, навігаційних рішень і автономних режимів змінюються як засоби нападу, так і способи захисту. Тому важливі швидке оновлення обладнання, регулярні випробування, сумісність із власними системами та обмін інформацією про реальні результати застосування.
Найефективніший підхід - не покладатися на один універсальний пристрій, а поєднувати кілька взаємодоповнювальних рівнів захисту. РЕБ може бути важливою частиною такої системи, але її можливості потрібно оцінювати тверезо: за конкретною загрозою, підтвердженими випробуваннями й практичними результатами.
РЕБ захищає міста й позиції - пам’ятаємо, заради чого
Радіоелектронна боротьба потрібна не лише на передовій. Засоби РЕБ використовують для протидії безпілотникам і захисту підрозділів та техніки, а питання захисту від повітряних загроз важливе також для логістики, інфраструктури й тилових районів. Війна не обмежується лінією фронту - і міста, що живуть під загрозою атак, залишаються частиною спільного досвіду країни.
Саме про ці місця - міста, які стали символами спротиву, втрат, стійкості й пам’яті, - розповідає колекція «Міста» від Raccoon Merch. Вовчанськ, Часів Яр, Покровськ, Краматорськ, Авдіївка, Харків, Запоріжжя та інші назви на принтах - це не просто географія. За кожною стоять люди, військові й цивільні, які продовжують жити, працювати, допомагати та захищати своє.
Колекція об’єднує футболки, худі й патчі, присвячені українським містам. Це спосіб носити із собою назву місця, яке має особисте значення, підтримати пам’ять про його людей і показати, що доля цих міст не байдужа. Переглянути колекцію «Міста».
Матеріал має інформаційний характер. Він не є інструкцією з розгортання, налаштування або бойового застосування засобів радіоелектронної боротьби.
Що подарувати військовому: 15 ідей подарунків, які справді оцінять
Що подарувати ФПВішнику - ідеї подарунків для FPV-пілота
Еволюція FPV на фронті: від цивільного хобі до технологічної революції
Історія військового радіозв'язку: від польового телефону до сучасних радіостанцій
Історія RadioMaster: як пульти RadioMaster стали стандартом для FPV-пілотів
Правила радіозв'язку: безпека, радіодисципліна та правильний радіообмін
Glock - історія компанії та пістолета, який змінив сучасну короткоствольну зброю
Національна гвардія України: історія, бойовий шлях і сучасність
Історія Збройних Сил України: від створення незалежної армії до сучасного війська
Структура ЗСУ та Сил оборони України: від відділення до корпусу